13-14 листопада представники ЄС та міжнародних інституцій, стратегій ЄС для Дунайського регіону та регіону Балтійського моря, державних установ, відповідальних за ринок праці, освіту та соціальну політику, національних освітніх установ, а також громадянського суспільства зібралися для плідних дискусій, навчання та обміну досвідом в межах Стратегії ЄС для Дунайського регіону.
4 панельні дискусії, понад 100 учасників, продуктивні розмови про сучасні виклики у сферах ринку праці, освіти та перепідготовки. Розповідаємо, про шо говорили спікери під час заходу.
На панельній дискусії 1 "Просування цифрових навичок у Дунайському регіоні та за його межами", з'ясувували різні точки зору щодо стратегій використання та просування цифрових навичок та компетенцій у Дунайському регіоні та інших макрорегіональних стратегіях ЄС. Модератором дискусії був Михайло Омельченко, асистент проєктів Українського нституту міжнародної політики.
Дмитро Завгородній, заступник Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації зосередив увагу на величезних викликах, які стоять перед системою освіти України через війну в Україні та наслідки пандемії COVID-19. Він також зазначив, що цифрова стратегія в Україні складається з п'яти компонентів: обладнання та підключення, електронний контент, цифрові навички, управління даними, електронні послуги та процеси. Міністерство докладає зусиль, щоб забезпечити навчальні заклади необхідними пристроями для ефективного проведення дистанційного навчання. Міністерство освіти продовжує працювати над наданням послуг, пристроїв та цифрового контенту, щоб полегшити навантаження на учнів та вчителів у ці складні часи.
Бела Кардон, представник Регіонального центру інформаційного та наукового розвитку надала інформацію про проект Inclusion4Schools, спрямований на виявлення та подолання соціальної нерівності для створення більш інклюзивних спільнот в освітніх установах. Серед досягнень Inclusion4Schools - шість інформаційно-просвітницьких заходів, співпраця з багатьма школами та створення платформи для обміну знаннями.
Юссі Окконен представив проєкт Європейського соціального фонду "Цифрова грамотність після COVID". Серед його результатів - зменшення навантаження на щоденну роботу вчителів, та надання їм можливості краще зосередитися на викладацькій діяльності. Крім того, проєкту вдалося розширити можливості батьків та вчителів впливати на розвиток навичок та практики цифрової грамотності.
Клаус Хоффманн, представник Пріоритетного напряму 8 ЄСДР поділився інформацією про роботу РГ "Цифровий Дунай", до складу якої входять сім країн ЄС та три країни, що не входять до ЄС, за участю представників університетів, компаній, регіональних каталізаторів, політичних органів та неурядових організацій. Її експертиза полягає у сприянні цифровим інноваціям, зокрема, у кваліфікаційних програмах для працівників та розробці цифрових бізнес-моделей. Протягом багатьох років група фокусується на різних цифрових технологіях, таких як хмарні обчислення, соціальні медіа, мобільні технології, аналітика, штучний інтелект, Інтернет речей, а також на майбутніх технологіях, таких як 5G, біоінформатика та квантові обчислення.
У ході другої панельної дискісії "Навчання впродовж життя в Дунайському регіоні та за його межами" говорили про сучасні та інноваційні підходи до просування навчання впродовж життя в Дунайському регіоні та інших макрорегіональних стратегіях ЄС.
Ульріке Дамянович з European Training Foundation підкреслила, що у світлі нещодавнього пакету заходів Європейської Комісії щодо розширення ЄС чітко наголошується на важливості підвищення кваліфікації. У зв'язку з цим, ініціативи ETF охоплюють від оглядів навичок до центрів досконалості, співпраці з Erasmus Plus, опитувань робочих місць тощо, і всі вони зосереджені на концепції навчання впродовж усього життя. ЄФО поділиться думками щодо кваліфікацій та мікро-кредитів, які є важливими аспектами в цьому ландшафті.
Анатолій Гармаш з European Training Foundation зосередився на мікрокредитах та їх актуальності в контексті навчання впродовж життя та визнання попереднього навчання. Спікер наголосив на необхідності розробки цінних мікрокредитів, які мають вагу в безперервній освіті та навчанні, підвищуючи затребуваність учнів та ринку. Для підтримки країн-партнерів у цій справі були розроблені керівні принципи та рекомендації, які зосереджені на розробці, видачі та визнанні мікрокредитів.
Олена Гачук (Одеський центр професійно-технічної освіти) розповіла про важливість професійно-технічної освіти в контексті надання послуг з первинної професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки дорослих. Вона також представила Центр професійно-технічної освіти як багатопрофільну установу, що надає послуги з підготовки за різними професіями, необхідними на ринку праці. Установа активно брала участь у розробці стратегій післявоєнного відновлення економіки, зосереджуючись на професійному навчанні для задоволення попиту на робочу силу на етапі відбудови країни.
Ліна Блажите, яка представляла литовський аналітичний центр "Diversity Development Group", розповіла про свою участь у проекті, спрямованому на соціальну інтеграцію мігрантів у Литві. Вона підкреслила приплив понад 200 000 мігрантів до країни за останні два роки, окреслила проблеми, з якими стикаються мігранти в Литві, такі як фізичні навантаження на некваліфікованих роботах, що призводять до проблем зі здоров'ям, мовні бар'єри, культурні відмінності та брак інформації про різні аспекти працевлаштування. На завершення спікерка підкреслила необхідність використання потенціалу мігрантів на ринку праці шляхом вирішення проблем, надання підтримки та навчання зацікавлених сторін.
Під час третьої панельної дискусії говорили про посилення співпраці між професійною освітою і навчанням та ринком праці в Дунайському регіоні.
Галина Русу, Державний секретар Міністерства освіти і науки Республіки Молдова розповіла, що пріоритетом Міністерства освіти і науки Молдови є зв'язок освіти з потребами ринку праці з точки зору сталого розвитку, шляхом реструктуризації механізмів розвитку людського капіталу. Спікерка також представила стратегію розвитку Молдови "Освіта 2030" та її ключові компоненти.
Тійна Поло з Європейської Комісії розповіла, що її тривала співпраця з ЄСДР зосереджується на навчанню впродовж життя та розвитку навичок для потреб ринку праці. Спікерка працювала з робочою групою, яка проводила роботу з порівняння Європейської рамки кваліфікацій та української рамки кваліфікацій.
Юлія Грицку-Андрієш, заступник голови Чернівецької обласної військової адміністрації, представила бачення посилення співпраці між ПТО та ринком праці в Чернівецькій області. Також Юлія представила сектори економіки, які є ключовими для відновлення України, такі як будівництво та архітектура (будівельники, дизайнери, архітектори, інженери); інші робочі спеціальності (зварювальники, теслі, муляри, малярі, слюсарі, електрики); транспорт та логістика (водії, транспортні оператори, менеджери із закупівель); роздрібна торгівля (продавці, касири, консультанти, адміністратори); спеціалісти сільського господарства.
Остання, четверта панельна дискусія була модерована Надією Афанасьєвою, директоркою Українського інституту міжнародної політики і присвячена стійкості, безпеці та психологічному відновленню.
Уго Гварначі підкреслив участь України як асоційованої країни та її повний доступ до фондів програми "ЄС для здоров'я" з січня 2022 року. Програма включає гранти для неурядових організацій, гранти на дії, спільні дії з державами-членами та прямі гранти міжнародним організаціям. Вони підкреслили важливість підтримки психічного здоров'я вразливих груп населення, зокрема біженців та переміщених осіб з України, окресливши конкретні показники та проекти, спрямовані на їхнє психологічне благополуччя. Крім того, вони пояснили спільні дії, закликаючи державні установи в Україні до участі, а також розповіли про умови співфінансування та винятки в рамках програми.
Олексій Шафоростов, директор Навчально-методичного центру ПТО в Івано-Франківській області розповів про виклики, з якими зіткнувся освітній сектор у своєму регіоні після повномасштабної війни Російської Федерації проти України. Дискусія була зосереджена на стратегії розвитку освіти на 2023-2027 роки, спрямованій на стабілізацію та підвищення якості освіти, зосереджуючись на розвитку вчителів, збалансованості ринку праці та інституційній модернізації. Статистичні дані свідчать про значні збої, такі як тимчасове переміщення дітей шкільного віку та збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб. Було наголошено на зусиллях, спрямованих на підтримання безперервності освіти, включаючи правила внутрішньої академічної мобільності під час воєнного стану та створення безпечного навчального середовища в навчальних закладах.
Анастасія Некрасова, директорка Фундації розвитку місцевого самоврядування, Harthill Consulting, голова Наглядової ради Народної школи "Вовчок" обговорила фокус на народній освіті як відповідь на виклики, спричинені війною в Україні, підкресливши трансформаційну роль професійної освіти у формуванні українського населення в умовах війни, розглядаючи її як каталізатор змін. Вона надала інформацію про Українську мережу Білдунг, а також про створення першої народної школи, яка сприяла розвитку народної освіти в Україні. Анастасія підкреслила важливість післявоєнного розвитку громад та наголосила на співпраці з різними країнами та макрорегіональними стратегіями, включаючи Балтійський та Адріатико-Іонічний регіони, з метою використання народної освіти для формування активної громадянської позиції та демократичного розвитку.
Антон Ситников, інструктор Школи тактичної медицини ІРВНП, розповів про свою роль у викладанні тактичної медицини та мінної безпеки для цивільних установ, таких як Державна служба України з надзвичайних ситуацій, пожежники, поліція тощо. Він підкреслив їхній значний вплив, оцінивши кількість осіб, які пройшли навчання, у понад 15 000 осіб, підкресливши, що фактична кількість може бути ще більшою. Він описав їхню команду як колектив активістів, керованих бажанням змінити світ на краще, зазначивши, що їхній вплив виходить за рамки тренувань, впливаючи на різні сфери, з якими вони взаємодіють. Антон згадав про їхню майбутню поїздку до Фінляндії для обміну досвідом та співпраці з міністерствами цивільного захисту, з метою вивчення досвіду один одного для пошуку ефективних рішень.
Вдячні всім спікерам та учасникам за цікаві ідеї, обмін досвідом та інформування про ваші проєкти!
Contact us
-
+380 50 424 85 24