Український інститут міжнародної політики презентував дослідження щодо електронних систем управління програмами структурних фондів ЄС
Український інститут міжнародної політики презентував дослідження щодо електронних систем управління програмами структурних фондів ЄС
4 вересня 2026 року під час онлайн-заходу «Цифрові інструменти управління структурними фондами. Розділ 22. Можливості для України» директор з розвитку Українського інституту міжнародної політики Ростислав Томенчук представив дослідження, присвячене функціонуванню електронних систем управління програмами структурних фондів ЄС та можливостям їх застосування в Україні.
У дослідженні проаналізовано, як організоване управління програмами в державах-членах ЄС, які функції виконують електронні системи та які елементи цієї моделі Україна може розпочати впроваджувати ще до набуття членства в ЄС.
Як працюють електронні системи в ЄС?
Електронна система управління програмою структурних фондів є не лише інструментом для подання заявок. Вона супроводжує весь цикл реалізації проєкту: від подання та оцінювання проєктної пропозиції до відбору, укладення контракту, фінансування, контролю витрат, звітування та моніторингу досягнення результатів. Таким чином, система безпосередньо пов’язана з бюджетом програми та фінансовими зобов’язаннями перед бенефіціарами.
Аналіз практик Франції, Австрії, Італії та Іспанії показав, що єдиної моделі електронної системи для всіх держав-членів не існує. Країни використовують різні підходи - від національних платформ до окремих регіональних і секторних систем. Водночас вони забезпечують виконання спільних функцій управління програмами та обмін необхідними даними. Наприклад, в Австрії національна платформа ATES забезпечує електронну подачу заявок, укладення договорів, моніторинг, звітність, перевірку витрат та облік платежів. У Франції практична реалізація управлінських функцій відбувається на рівні окремих органів управління програм, які мають власні портали, адаптовані до їхніх програмних пріоритетів і процедур.
Які передумови вже існують в Україні?
Україна вже має практичний досвід роботи з електронними системами програм Interreg. Українські громади, університети, обласні адміністрації, центральні органи виконавчої влади та інші бенефіціари працюють із системами транскордонних і транснаціональних програм ЄС.
Водночас, як зазначається у дослідженні, DREAM і електронна система управління програмами структурних фондів виконують різні функції. DREAM формує та супроводжує портфель публічних інвестиційних проєктів, тоді як система структурної програми безпосередньо пов’язана з бюджетом програми, фінансуванням відібраних операцій, контрактуванням, контролем витрат, звітністю та моніторингом результатів.
Що необхідно підготувати Україні?
Наступним кроком має стати формування єдиної моделі управління програмами: визначення повноважень Органів управління, контролю та аудиту, а також правил фінансового управління, моніторингу й звітності. На цій основі мають визначатися функціональні та технічні вимоги до електронних систем: їхня архітектура, структура даних, електронний документообіг, фінансове управління, моніторинг, аудит, захист даних та розмежування доступу.
При цьому Україна не обов’язково має створювати одну універсальну систему для всіх майбутніх програм. Досвід держав-членів демонструє можливість функціонування окремих національних і регіональних систем за умови їхньої сумісності та використання спільних підходів до даних і процедур.
Що можна зробити до набуття членства в ЄС?
Оскільки Україна наразі не має доступу до структурних фондів ЄС, у дослідженні запропоновано розглядати Ukraine Facility як потенційний інструмент для запуску пілотних програм, які матимуть визначений бюджет, відповідальний орган управління та власну електронну систему управління, моніторингу і звітності.
Окремо запропоновано передбачити у новому регламенті Ukraine Facility на 2028-2034 роки можливість спрямування не менше 20% фінансування на проєкти регіонального та місцевого рівнів. Синхронізація такого фінансування з правилами та критеріями національних і регіональних планів розвитку може створити основу для запуску окремих програм та їхніх електронних систем управління і моніторингу.
Таким чином, дослідження показує, що Україна може не чекати моменту вступу до ЄС для переходу до моделі управління програмами, сумісної з практикою держав-членів. Пілотування окремих програм, інституційних моделей та електронних систем до набуття членства може стати практичним етапом підготовки України до повноцінної участі у системі політики згуртованості ЄС.
Захід завершився сесією питань і відповідей та заключними ремарками спікерів, експертів і організаторів.
Щиро дякуємо колегам за участь, змістовні виступи та відкриту дискусію. Такі обговорення мають велике значення для подальшої співпраці між українськими органами влади, експертним середовищем та представниками європейських інституцій на шляху підготовки України до виконання вимог Розділу 22 переговорного процесу.
Захід і підготовка аналітичної записки відбуваються в рамках проєкту «Згуртованість і структурні інструменти в переговорному процесі». Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
